Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ.
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Повартувати, -ту́ю, -єш, гл. Подстеречь, посторожить.
Поглядати, -да́ю, -єш, гл. Посматривать, поглядывать, взглядывать. Не поглядай, серце, на других.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Отаке то йому вража вдова починила.
Приплескати Cм. припліскувати.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.