Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юшити

Юшити, -шу́, -ши́ш, гл. О крови: литься. Кров юшить. Мнж. 23. Так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). З носів і уст юшила кров. Котл. Ен. V. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮШИТИ"
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Відморити Cм. відпорювати.
Зане́пад, -ду, м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7.
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого. О. 1862. X. 6.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. Cм. кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.