Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.