Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами.
Кубушка, -ки, ж. Кубышка. «Вишнівки кварту дай сюди!»... Їм повну налили кубушку.
Морду́ля, -лі, ж. = морґуля.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Правцем нар. — поставити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Ув Cм. у.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.