Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи.
Змордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Измучиться, изнуриться.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ).
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Теремок, -мка, м.
1) Ум. отъ терем.
2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки.
3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа.
3) мн. бахрома.
Трактування, -ня, с. Угощеніе.
