Відорати Cм. відорювати.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Забі́йниця, -ці, ж. Снарядъ для убиванія хорька.
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали.
Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів.
Луп, -пу, м.
1) = дерун. Бодай вас луп облупив.
2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
