Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Їстися, їмся, їсися, гл.
1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Дай, Боже, щоб пилось та їлось.
2) Ссориться. Їдяться за землю.
Люблязно́ нар. = люб'язно.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла.
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа.
