Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмагатися

Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАГАТИСЯ"
Гостюви́тий, -а, -е. Любящій бывать въ гостяхъ. Аф. 367.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки. Гол. IV. 498.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМАГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.