Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовляти

Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. Левиц. І. 121. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. Грин. ІІІ. 179. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. МВ. І. 41. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. Гол. IV. 454. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Ном. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Заґа́вити, -влю, -виш, гл.кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. К. ЦН. 193. Непохибну тобі про це дам раду. К. ЦН. 270.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Пиво, -ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. пивце. О. 1862. IV. 25.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок. Чуб. V. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.