Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Котець, -тця́, м.
1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили.
2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. Cм. котючка.
Малю́та, -ти, м. Малышъ.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Їздив апостол святий на осляті.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина.
