Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному?
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Сокира остра, мотика їй сестра.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Чотиренко, -ка, м. Въ загадкѣ: колесо воза? Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю (віз) за хвіст на вулицю.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель.
