Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтручувати

Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Минува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = минути 4. Не журися, моя мати, вже того не минувати. Чуб. V. 864.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Підрунитися Cм. підрунюватися.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ) Грин. II. 82.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Ростанути Cм. роставати.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.