Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відьмище

Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМИЩЕ"
Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим. Кременч. у.
Обп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Підвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЬМИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.