Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Передсудній, -я, -є. Бывающій во время передъ судомъ, до суда; о времени: протекающій передъ судомъ. Страшна се була година, мов передсудня.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Приодіва, -ви, ж. Одежда, платье.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і.
