Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вістря

Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТРЯ"
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали. Богодух. у.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Уродниця, -ці, ж. Красавица. Встрѣчено у Щоголева. Тихим сном навіки вродниця заснула. Щог. В. 63.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСТРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.