Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрів

Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРІВ"
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Жигу́чка, -ки, ж. = жигавка. Вас. 140.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.