Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічний

Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНИЙ"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать. Екатер. у.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Узаємно нар. Взаимно.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.