Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчуга

Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУГА"
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій. К. Дз. 175.
Бланений, -а, -е. Опушенный барашкомъ. На нему сардак чорний бланений. Федьк.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій. Рудч. Ск. II. 114.
Здима́тися I, -ма́юся, -єшся, сов. в. здиня́тися, здиму́ся, -мешся, гл. = здійматися, здійнятися.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Погукнути Cм. погукувати.
Потуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.