Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Карбівка, -ки, ж.
1) Нарѣзываніе мѣтокъ.
2) Чеканъ, чеканка.
3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Покрова, -ви, ж.
1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові.
2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько!
Солянка, -ки, ж.
1) Солонка.
2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль.
3) Раст. Salicornia herbacea L.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника.
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка.
