Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Витерплю покуту.
2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ворожка з бісом накладає. Ум. ворожечка.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний.
Обтекти Cм. обтікати.
Повеселішати, -шаю, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
