Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волость

Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСТЬ"
Бусурманити и бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Відібрати Cм. відбірати.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.  
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Шахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. Н. П. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі гріхами.... людей шахрували. Гн. II. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.