Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатий

Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Мет. 11. Хто волохатий, той буде багатий. Ном. № 307. Кіт волохатий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТИЙ"
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.