Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркун

Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. О. 1861. XI. Св. 51. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку. Г. Барв. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУН"
Адре́са, -си, ж. Адресъ. Желех.
Баришувати, -шую, -єш, гл. Торговать, барышничать. Він баришував: купував скот, випасував, продає. Грин. II. 257.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Виміркувати, -кую, -єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Жа́бонька, -и жа́бочка, -ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.