Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороньок

Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЬОК"
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. Маркев. 71. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. Мет. 78. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. Гатц. 296. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Ном. № 4228. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. ЗОЮР. І. 306. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164.
Консоляція, -ції, ж. Угощеніе. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то... на могорич. Св. Л. 134.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Паскуда, -ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда. Шевч. 136.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.