Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балякати

Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЯКАТИ"
Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Бескет, -ту, м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88.
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Кикіть, ки́коть, -ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. киктик.
Новонаставлений, -а, -е. Вновь назначенный.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.