Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Кургикати, -чу, -чеш, гл.
1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ.
2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Кургиче собі пісню під ніс.
Масли́на, -ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Попадя, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею.
2) Рыба Rhodeus amarus.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.
