Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузлуватий

Вузлуватий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Замысловатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛУВАТИЙ"
Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса. Левиц. Пов. 195.
Зузулина, -ни, ж. = зозуля. Закувала зузулина в саду на паду. Мил. 137.
Кітвиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кітва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза. Стор. МПр. 84.
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться. О. 1862. І. 74. Лубен. у.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.