Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузько

Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЬКО"
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
На́вхильки нар. = нахильці.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Пухлики, -ків, м. мн. Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Кіевск. у. Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше. Харьк. у.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Камен. у.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.