Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язник

В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції. К. ХП. 11
Ло́бас, -са, м. 1) Съ большимъ лбомъ. 2) Тупица, остолопъ. Ото ще дурний лобас! Нічого до пуття не зробить. Харьк. г.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Усподі нар. 1) На днѣ. 2) На низу. Всі всподі — не на версі. Ном. № 1047.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.