Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарука

Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКА"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Більшість, -шости, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.
Вимірятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться на палкѣ, поясѣ и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Н. п. 2) Извиняться, оправдываться.
Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Зрадити Cм. зраджати.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.