Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Ді́йсність, -ности, ж. Дѣйствительность.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому!
Товк I, -ку, м. Толкъ. У нашому пов — ку чортимає шовку.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость.
Удовж нар.
1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться.
2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка.
