Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Ді́яння, -ня, с. Дѣланіе.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
За́раз нар. Сейчасъ, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Скажи, що зараз прийду. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Посуд, -ду, м.
1) = посуда. Деревянная посуда. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило.
Супротивитися, -влюся, -вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться.
