Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глагол

Глагол, -лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛ"
Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Викашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. викашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Выкашливаться, выкашляться. Аф. 329.
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.