Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузи

Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗИ"
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Ном. Там такий, що все на кивах та на мигах. Ном. № 5774. Підсунувши вгору шлика кивом. К. ЦН. 173.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220.
Лягчи́ = лягти.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.» Гол. І. 171.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.