Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушко

Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКО"
Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Вим'Ята Вівця Овца съ испорченнымъ выменемъ, которая не можетъ кормить ягненка. О. 1862. V. Кух. 32, 37.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. ЗЮЗО. І. 112. Cirsium lanceolatum Scop. ЗЮЗО. І. 118.
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126. 7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458. 8)жи́тна = матиця 4. Вх. Лем. 434.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний. КС. 1882. X. 26.
Школа, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.