Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глядіти

Глядіти, -жу, -диш, гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. ІІІ. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. ІІІ. 502. 3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. І. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЯДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЯДІТИ"
Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выворачиваться, вывернуться. 2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Сим. 220. Через голови вивертались. Левиц. І. 358. Вивернувся до-гори черева на ліжку. 3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся. Ном. № 4197. 4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Мир. Пов. II. 78. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!» Св. Л. 169. 5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Грин. І. 66. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись. Рудч. Ск. II. 59.
Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Гріло, -ла, с. Громадина. Там таке гріло, ця баба. Лубен. у. Ув. Грі́лище.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. Н. Вол. у. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 8. Заганяла дрібні пташки до бору. Чуб. ІІІ. 251. Сію конопельки дрібні зелененькі. Н. п. Шкода як умре, бо дрібні діти має. Камен. у. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. Мет. 241. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. Н. п. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Мет. 21. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. О. 1862. X. 2. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Грин. ІІІ. 677. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Шевч. 549. Листячко дрібнесеньке. Кв. II. 163. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки. Конст. у.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Посвататися 2, -таємося, -єтеся, гл. Сдѣлаться сватами (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Харьк. у. Дешево даєте — не посватаємося. Славяносерб. у.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. Мир. Пов. І. 148. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Кв. Через сіни противна хата. Кв. 2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. АД. І. 192. Cм. супротивний. 3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі. К. Псал. 152. 4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня. Ном. № 5016. 5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив. Г. Барв. 207.
Росторгувати, -гую, -єш, сов. в. росторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Гол. I. 175. Злу. прокляту бабу казав.... кіньми росторгати. Гол. Г. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛЯДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.