Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Гирка, -ки ж
1) Сортъ пшеницы.
2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ.
Моро́зний, -а, -е. Холодный.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Ошукувати, -кую, -єш, сов. в. ошука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів.
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Він не паніє. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
