Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голій

Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІЙ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Замру́жити, -жу, -жиш, гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає. Чуб. V. 16.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Му́рзатися, -заюся, -єшся, гл. Пачкаться, мараться, муслиться. Їж, та не мурзайся.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі. Kolb. І. 110.
Товчок, -чка́, м. 1) Толкучій рынокъ. Шейк. 2) Ударъ, толчекъ.
Хомля, -лі, ж. = хомівка. Гол. Од. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.