Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла.
Потруїти, -трую, -їш, гл. Отравить (многихъ).
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...
