Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували.
Струна, -ни, ж.
1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути.
2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней.
Убірання, -ня, с.
1) Одѣваніе.
2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.
