Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голоколінець

Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Ном. № 1189. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Чуб. V. 583. Ум. голоколінчик. КС. 1883. IV. 734.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОКОЛІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОКОЛІНЕЦЬ"
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде. Кіевск. у.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Увечері нар. Вечеромъ. Ум. увече́рочку. Ой нема та й не буде, хиба ввечері прибуде, а ввечері-ввечерочку, а уночі в холодочку. Грин. III. 197.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий. Гол. IV. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОКОЛІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.