Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубиця

Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Узайві нар.бути. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.