Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Засва́тати, -таю, -єш, гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. А кого за тебе засватаєм? Прийшов Євхимка, заплакав: «хтось мою Марійку засватав».
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Петелька, -ки, ж.
1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь.
2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле.
3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій.
