Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомонючий

Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОНЮЧИЙ"
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Ганчарище, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Деше́вший, -а, -е. Сравн. ст. отъ деше́вий. Болѣе дешевый. Та коли б же то шукати, де хліб дешевший. Кв. II. 22.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Тишко, -ка, м. Тихоня. Шейк.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМОНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.