Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитися

Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. Вх. Зн. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТИСЯ"
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Гавк, -ку, м. Лай. Вх. Лем. 401.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Перловий, -а, -е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. МВ. І. 123. Перлова нитка, тканка. Cм. тканка. Гол. Од. 74. Перлова нитка голову обв'язує. Марк. 23.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.