Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонько

Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Бесермен, -на и пр. = бусурман и пр.
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Св. Л. 210. Цяцькається, як жид пархами. Ном. № 2596. Не першина було мені цяцькатися з жінотою. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.