Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. Мовчала мовчки тихострунна ліра.
Утрусити, -шу, -сиш, гл. Стряхнуть немного чего. Втрусити грушок.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники.