Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази. МВ. ІІ. 189.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу. Чуб. II. 669.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. ЗОЮР. І. 141. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Ном. № 8899. Тут є сильний лицарь. ЗОЮР. І. 3. 2) Дающій силу, мощь. Чуб. II. 209 — 210. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Грин. II. 187. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Чуб. II. 30. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. Мнж. 37. На Різдво сніги сильні залягають. Мил. 202. Що там за сильний ярмарок стає. Левиц. І. 104. Ум. сильненький, сильнесенький.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.