Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Гоня́йло, -ла, м. Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ плаз.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Карк, -ка, м.
1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у.
2) Верхняя часть шеи у вола.
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Кремсати, -саю, -єш, гл.
1) Обрубывать, обтесывать.
2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Тілько нар.
1) Только. Що хочеш мені роби, тілько не перекидай через тин.
2) Столько. Кілько світа, тілько й дива. Ум. тіленько, тілечко.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань.