Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мусульманин
мусульманка
мусульманський
мусяндровий
мутити
мутитися
мутний
мутник
мутно
мутушати
муха
мухавка
мухариця
мухомор
мухорка
муц
муцик
мучанка
мученик
мученицький
мученицьтво
мучениця
мучення
мучитель
мучителька
мучити
мучитися
мучник
мучниця
мушара
мушарка
мушва
мушія
мушка 1
мушка 2
мушкет
мушкетний
мушкетюка
мушковий
мушлин
мушляти
муштай
муштатий
муштер
муштра
муштравина
муштровий
муштрування
муштрувати
муштруватися
мущенин
мущинський
мущирний
мущирь
мчалка
мчати
мчатися
мша
мшаль
мшаник
мшедь
мшити
мшитися
мшиця
м'я
м'явкати
м'ягкий
м'язі
м'який
м'якина
м'якість
м'яко
м'якота
м'якуватий
м'якуш
м'якушечка
м'якушка
м'якчити
м'якшати
м'якшити
м'ялиця
м'яло
м'яльниця
м'ясарь
м'ясиво
м'ясний
м'ясниці
м'ясо
м'ясовий
м'ясожерець
м'ясожерний
м'ясце
м'ята
м'яти
м'ятися
м'ятка
м'яткий
м'ятлиця
м'ятний
м'яхкий
м'яцкати
м'яч
м'ячка
м'яшкурити
Верхоляк, -ка, м. Лѣсной жаворонокъ, Anthus arboreus. Вх. Пч. II. 8.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Колисанка, -ки, ж. = колиска 1. Ум. колиса́ной(нь)ка. В тих яворах висить скобойка, а в тій скобойці колисанойка, в тій колисанці сам милий Господь. Гол. II. 41.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Полільницький, -а, -е. Относящійся къ полотью. Пісні полільницькі. Грин. III. 127.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.
Простилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прослати, -стелю́, -леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину. Чуб. V. 191.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Нас спонсорують: